ТРИХІНЕЛЬОЗ

Станом на серпень 2023 року епідемічна ситуація з трихінельозу в Україні є нестійкою , що обумовлено наявністю осередків інвазії у Київській, Херсонській, Чернівецькій, Миколаївській, Чернігівській, Закарпатській областях, де реєструвалися спорадичні випадки та спалахи захворювання як серед тварин, так і серед людей. 

1. Етіологічний фактор:нематода з роду Trichinella(5 видів). Личинки зі спожитого зараженого м’яса проникають до слизової оболонки кишківника → перетворюються у дорослі форми протягом ≈48 год → через наступних 5–6 днів починають виробляти личинки (впродовж ≈5 тиж.), які проникають до кровоносних та лімфатичних судин кишківника → з кров’ю досягають інших органів (в основному поперечно-смугастих м’язів із високою метаболічною активністю: язик, діафрагма, жувальні, міжреберні м’язи, зовнішні м’язи ока, задньошийні, згиначі кінцівок) → у м’язах відмежовуються сполучнотканинною капсулою, яка виробляється господарем (можуть виживати в ній навіть декілька років); в інших тканинах не інкапсулюються, а мігрують та викликають запалення та некроз.
2. Резервуар та шлях передачі:усі теплокровні тварини — ссавці, птахи (домашні та дикі); інфікування через шлунково-кишковий тракт у результаті споживання сирого або недовареного, недопеченого або недосмаженого м’яса інфікованих тварин.
3. Інкубаційний період та період заразливості:інкубаційний період 2–45 днів (зазвичай 10–14) у залежності від інтенсивності інвазії (чим коротший, тим тяжча інвазія); пацієнт не заразний для контактних осіб.

ДІАГНОСТИКА

На підозру на трихінельоз повинен наштовхнути епідеміологічний анамнез, який вказує на групове захворювання, пов’язане зі споживанням недослідженого м’яса або м’ясних продуктів. Важливою для прогнозу є інформація про кількість спожитого м’яса та час, який минув від його вживання до появи симптомів.

ПРОФІЛАКТИКА

1. Слід уникати споживання недослідженого м’яса, особливо кабана та свинини.
2. Термічна обробка м’яса із сумнівного джерела перед споживанням — варіння, смаження, запікання, до зникнення червоного або рожевого кольору. Личинки трихінели досить стійкі до заморожування. Гинуть при глибокому заморожуванні через багато днів; заморожування у домашніх умовах не є вірогідним методом, який запобігає зараженню.
3. Дотримання санітарно-гігієнічних правил: відповідні умови вирощування свійських тварин, ветеринарний контроль м’яса після забою у референційних центрах.
4. Епідеміологічне розслідування у випадку епідемії: встановлення джерела інфекції; вилучення інфікованого м’яса з обігу; реєстрація осіб, які спожили інфіковане м’ясо; екстрене повідомлення до СЕС про кожний випадок підозри та підтвердженого захворювання на трихінельоз, швидкий контакт із медичним закладом.